Історія Драгового

На околиці Драгова в селі Становець знайдено сліди поселення епохи раннього палеоліту (100—150 тисяч років тому).

1329 р. за особливі заслуги перед короною угорський король подарував лицарям-братам Драгу та Валькові Хуст із замком, а також землі навколо міста, майже третину сучасного Закарпаття. Брати вирішили оселитись у Драговому. Після численних сутичок король силами іншого барона виселив Драга до Трансільванії.

Село Драгово розташоване в долині річки Теребля, за 35 кілометрів від райцентру — м. Хуст.

Угорський історик В. Билваї у своїй книжці «Марамороське суспільство та його національності», виданій у Будапешті 1943 року, назвав точну дату заснування села — 1403 рік. На околиці Драгова в селі Становець знайдено сліди поселення епохи раннього палеоліту (100—150 тисяч років тому). Село часто перейменовували. Угорці його називали Кевешлігет (кам’яна долина).

24 жовтня 1944 року в Драгово ввійшли радянські війська. Сто чотири жителі села добровільно вступили в ряди Червоної армії, 24 — до складу 1-го Чехословацького армійського корпусу генерала Л. Свободи. П’ятдесят шість односельчан загинуло на фронтах Другої світової війни. У селі встановлено обеліск на честь односельчан, які загинули в боротьбі з фашизмом.

У 1946 році в Драгові відкрито середню школу, яку відвідували й учні з навколишніх сіл. Серед випускників другого випуску був Василь Миколайович Рішко, який тривалий час очолював обласне управління охорони здоров’я.

У 1948 році в селі був організований колгосп. У травні 1981 року було відкрито будинок культури. У жовтні 1989 року була введена в експлуатацію школа на 1176 учнівських місць.

Уродженцями села є багато видатних людей, зокрема Степан Росоха, один з активних діячів уряду Карпатської України, релігійний та культурний діяч,ісповідник віри, проректор Духовної Академії Василь Худа, письменник Микола Рішко, поетеса Христина Керита.

У селі Драгово майстрами художнього різьблення по дереву створені чудові вироби з дерева, картини, пано та інше. Все це можна оглянути на виставці по вул. Шевченка, 16.

На березі річки Теребля є геологічна пам’ятка природи — «Оголені скелі на березі р. Теребля», що віднесена до об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення.

У Драгово вже є традицією проводити восени фестиваль традиційного народного мистецтва «Яворові гуслі». Метою фестивалю є збереження традиційного народного мистецтва України, пропагування творчості самобутніх фольклорних колективів, окремих виконавців та майстрів декоративно-ужиткового мистецтва, формування духовного та естетичного смаку населення, розширення творчих зв’язків, обміну досвідом та інформацією в царині народної творчості.

«Драгівська» — вуглекисла хлоридно-гідрокарбонатна, натрієва, борна вода з мінералізацією 4,0-7,1 г/дм³. Драгівське (мінеральна вода) родовище відоме ще з часів язичництва, карпатські русини називали його «Цілющою криницею». У середні віки тут будували каплички та купелі, наприкінці XIX ст. існував розлив мінеральної води «Драгівська», але ці старожитності було знищено в роки

інші Заклади категорії “Історія Драгового”

Цифровий паспорт